13 листопада виповнюється 135 років з дня народження українського письменника, класика сатиричної прози ХХ століття, «короля українського тиражу» Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка). Він народився на хуторі Чечва біля села Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині – Охтирський район Сумської області) в багатодітній селянській сім’ї.

Остап Вишня – неймовірно унікальний письменник, який започаткував в літературі новий жанр – «усмішка», як різновид гумористичного прозового твору, що неабияк припав до вподоби читачам.

Задля того, щоб читати Вишню, багато неписьменних селян прагнули ліквідувати свою неграмотність, а русифіковані робітники та службовці вчились читати українською мовою.

Письменник Микола Хвильовий у липні 1930 року писав: «Усмішки» Остапа Вишні я полюбив. Полюбив їх за те, що вони запашні, за те, що вони ніжні, за те, що вони жорстокі, за те, що вони смішні і водночас глибоко трагічні…».

На його долю випали важкі випробування – арешт, заслання, десятирічна каторга. Та попри усі негоди Остап Вишня не перестав “усміхатись”. Поет Максим Рильський так згадував про нього: «Він світив, як сонце, до нього люди тяглися, як до сонця. Він умів гриміти, як грім, і того грому боялись усі плазуни й негідники».